Рушником дорога, Роксоляно

У День незалежності думаєш, як гарно в розквіті сил звалити до Канади чи Швеції, Іспанії чи навіть Угорщини. А звідти вже недалеко до омріяних Нью-Йорків і Парижів, де, вивісивши з балкону прапор України, так легко співати журливі пісні і ляпати борщем на білі вишиванки.
Освіта потрібна нам щоби навчитися купувати квитки через інтернет і грамотно вписувати слова до анкет іноземних конcулатів. Так, ми вміємо справляти відповідне враження. Створити образ справжнього європейського інтелектуала це легко, а от бути ним - на жаль вдається не кожному. Як просто розмовляти про духовні цінності, національну ідею, сперечатися про історію і мову, коли знаєш, що все це не про тебе, коли маєш готовий план дій.
Шлях Роксоляни в двадцять першому столітті не передбачає великих перепон. Відправною точкою найркаще обрати столицю. Можна зібрати речі вже після бакалаврату, а можна й пізніше. Поспішати нікуди, бо гуртожиток ще дають, а найголовніще, що  ти не дурна! Може, щось цікавіше знайдеш, вигідніший варіант так би мовити. Ти кажеш, хочеш як ліпше, для себе, для своїх дітей. А яке може бути майбутнє серед усіх тих лохів, жлобів, гопів, ментів і інших козлів?! Я кажу: добре, добре, кожному своє... Мені цікаво тільки хто, де і коли вам нав'язав цю казочку? На якому етапі формується світогляд відчуження? Відколи щастя земної людини залежить від втрати здатності любити і відчувати серцем?
З усіх вітань в цей день на перше місце виведу побажання успіху. Бажаю вам врешті знайти свій шлях до кохання і щастя. Бувайте здорові!